Зворотній зв'язок з владою

phone_liniya

 

 

«Гаряча лінія» для інформування при надзвичайних ситуаціях Телефон (04735) 2-01-30, (096 ) 24-34-206 «Гаряча лінія» з питань корупційних діянь в місцевих органах виконавчої влади, державних і комунальних установах. Телефон (04735) 2-01-30, моб.096-24-34-206, "Гаряча лінія" для повідомлення про факти порушень чинного законодавства у сфері благоустрою 096-34-00-003

Оголошення

Останнє з фотогалереї

Опитування

Які із за значених соціальних проблем Вас найбільше турбує?

 

Доступ до публ. інформації

 

Переглянути

Аграрна біржа
Гідність, воля і перемога
Державний фонд
УКРГАЗБАНК
Черкаська облдержадміністрація
Корсунь-Шевченківське педагогічне училище
Відділ освіти Корсунь-Шевченківської РДА
Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник
Державний реєстр виборців
Міністерство доходів і зборів України
Державний фонд
ремонт


Загальні відомості про район

Корсунь-Шевченківський – місто, районний центр Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, займає площу 89626 га та чисельність населення становить на 1 січня 2014 року 44,17 тисяч осіб, в т.ч. міське – 22,29 тис. осіб, сільське – 21,88 тис. осіб. Розташоване на Північному сході області за 76 кілометрів від Черкас по обидва боки скелястих берегів р.Рось. Великий князь київський Ярослав Мудрий заснував місто-фортецю Корсунь у 1032 році, яка стала могутнім форт-постом на шляху кочівників. З ним пов'язані перемоги українського народу у національно-визвольній війні XVІ-XVІІ століття. 26 травня 1648 за 10 км від Корсуня відбулася друга після Жовтих Вод битва українського війська Б.Хмельницького проти польської шляхти. Було утворено Нову адміністративну одиницю – Корсунський полк, до складу якого увійшли Корсунь, Стеблів, Богуслав, Лисянка та ін. міста. З початком Руїни економічне і політичне життя Корсунщини почало занепадати. Корсунський полк підтримував то Польщу то Росію, то Туреччину, внаслідок чого міста і містечка були вщент зруйновані, а більшість козаків з сім'ями переселилась на Лівобережжя. З 1780 власником Корсунського староства став племінник польського короля князь Станіслав Понятовський. За його наказом одночасно на кількох островах Росі архітектором Мюнсом побудовано дерев'яний будиночок, а за кілька років кам'яний палац, паралельно закладено ландшафтний парк. Пан Станіслав збудував там фабрики з виробництва сукна, замші, селітри; у Таращі – скляний завод з цехом дзеркал, у Сахнівці – гуральня й тютюнова фабрика з плантаціями винограду та тютюну. Князь увів змішані адміністративні суди за участю селян, створив каси взаємодопомоги погорільцям, збудував лікарню на 3 палати і відкрив заклад для навчання селянських дітей танцям. Тоді Корсунський палац вважався наймогутнішим палацом в Україні. З 1924 року тут був будинок залізничників, у період війни – радянський госпіталь, після того німці переоблаштували як госпіталь для легкопоранених, нині тут музей державного історико-культурного заповідника, який об'єднав в собі музей історії Корсунь-Шевченківської битви, історичний музей, художню галерею, меморіальний музей, художню галерею, меморіальний музей К.Г.Стеценка у с.Квітках, охорони природи, фондовий, науково-медичний освітньої роботи, охорони й пожежної безпеки та філіал – літературно-меморіальний музей І.С.Нечуя-Левицького в смт.Стеблів.

В рік заснування Корсунь-Шевченківського району 1923 народним комісаріатом утворено вищий навчальний заклад І рівня акредитації, започатковане як Вищі Корсунські трирічні педагогічні курси ім. Т.Г.Шевченка на базі Богуславської, Кирилівської та Звенигородської педагогічних шкіл. Курси було реорганізовано в педагогічний технікум, з 1937 – у педагогічну школу, з 1944 – у педагогічне училище, яке здійснює підготовку фахівців двох відділень: «Початкове навчання» та «Трудове навчання», поряд з цим студенти отримують додаткові кваліфікації: викладання англійської мови в початкових класах, викладання інформатики, організатор роботи з учнівськими об'єднаннями, керівник гуртків образотворчого мистецтва та багато інших. 

 В мальовничому селі Сахнівка знаходиться знаменита „школа над Россю”, яка зараз носить ім’я творця унікальної системи виховання О. А. Захаренка, який з 1966 року став директором школи та створив нову систему громадянського, сімейного та трудового виховання, на практиці реалізував ідею школи-родини, школи, життя якої тісно перепліталося з життям села, його історією. Пошукова робота учнів спрямовувалася на дослідження родоводу і результатом цієї роботи стала «Енциклопедія шкільного роду» (в 4-х томах), видана у 2000 році. Визнанням оригінальності і новизни педагогічних ідей О. А. Захаренка стало те, що після його смерті у 2002 році Сахнівській школі було надано офіційний статус «Авторська школа О. А. Захаренка». В школі діє реконструйований в 2011 році плавальний басейн, криниця совісті, дендропарк, музей села та музей Олександра Захаренка, обсерваторія.

Не перелічити тих скульптурних та архітектурних пам'яток, які встановлені на території Корсунщини для увічнення пам'яті про визначних людей та історичних подій. Не можна залишити поза увагою зведений у 1983 році в центрі села Бровахи бронзовий пам'ятник Матері - простій сільській жінці Лисенко Євдокії Данилівні, яка народила 15 дітей 10 синів, які воювали під час Другої світової війни і всі повернулись додому.

Корсунщина – перлина Черкащини. Вікові ліси, безкраї рівнини, гранітні скелі, красуня Рось – це все корсунська земля. Але основним її багатством є люди, які й прославляють цей край. На Корсунщині народились Олефир Голуб, Іван Золотаренко, Іван Нечуй-Левицький, Кирило Стеценко, Василь Авраменко, які принесли Україні світову славу. Значну роль відіграла Корсунщина у житті Богдана Хмельницького, Тараса Шевченка, Івана Сошенка, братів Симеренків та багатьох інших.

Корсунь відомий своїм ресторанно-готельним комплексом «Вітряк», який відкрито у лютому 1969 року з нагоди 25-ти річчя Корсунь-Шевченківської битви і майже 43 роки він славиться справжньою перлиною серед ресторанів Черкащини. Будівля ресторану декорована в стилі селянської хати кінця XІX початку XX століття, з стилізованим вітряним млином, кількома просторими залами, літньою терасою у внутрішньому дворику та ставочком, в якому водяться карасі та черепахи. Ресторан затишно розташований у самому серці України, та може порадувати своїх гостей українським інтер'єром, душевними мелодіями українських народних та сучасних пісень і, звичайно, різноманітними традиційними стравами домашньої української кухні.

По території району проходить автодорога республіканського значення Київ-Дніпро-петровськ – Донецьк і обласного значення Мошни – Корсунь-Шевченківський – Почапинці. У східній частині міста Корсунь-Шевченківський проходить залізнична лінія Фастів – Цвітково – ім. Т. Шевченка.

На території району розташовані місто, селище міського типу та 52 сільські населені пункти.